Читання в початковій школі

Найважливішою віковою групою можна назвати молодших школярів. Саме  з 6 до 10 років розвиваються найважливіші технічні ознаки, які лежать в основі сприймання літературного твору – емоційна сфера, мислення, уява.

 
   

 

Ідейний зміст твору діти цього віку пізнають частіше всього через вчинки героя, зміст. Цей віковий період називають «періодом початкового накопичення». І важливо, щоб дитина накопичувала саме цінне, що сприяє вихованню художнього смаку, культури слова, духовного світу в цілому.Діти ще не усвідомлюють науково-пізнавальну книгу, як початок інформації, не вміють зв'язувати свої пізнавальні запити з читанням, їх цьому треба вчити.

Цей період характеризується невідповідальністю між відносними можливостями сприймання твору і недосконалою технікою читання.

У цей час завданням бібліотеки є виховання стійкого інтересу до книги і бажання побороти труднощі читання. Бібліотекар встановлює взаєморозуміння з читачами.

В духовний світ читача входить саме цінне, що відповідає рівню його розвитку і сприяє його подальшому розвитку. Ведучою діяльністю в психологічному розвитку дошкільнят і молодших школярів є сюжетно-рольова гра, а улюбленими жанрами – казки, дитячі вірші і пісні, загадки. Зрозуміло, що в спілкуванні бібліотекаря з читачами цієї категорії присутній ігровий елемент. Тобто, використовуючи свою фантазію і творчий потенціал в процесі роботи, бібліотекар створює атмосферу гри, розробляє ігрові ситуації. Завжди цікавими будуть різноманітні літературні ігри-змагання, які активізують творчій потенціал юних читачів.

Ігри мають велике значення під час роботи з книгою. Серед них:

розширення знань дітей про навколишній світ;

розвиток почуття гумору;

розвиток кмітливості, винахідливості;

вплив на розвиток мови, уяви, пам'яти, емоцій, уваги, логічного мислення;

виховання вміння співчувати, чутливості, доброти, любови до навколишнього середовища.

 

Саме у цьому віці йде процес читацького становлення дитини, і шкільна бібліотека, спираючись на інтереси дітей, зобов'язана навчити їх читати, знайомити з найкращими книгами, які будуть пробуджувати їх до нових запитів, викликати їх інтереси в самонавчанні і творчості.
Але дослідники якості читання учнів початкової школи вказують на поступове зниження ролі книги в системі духовних цінностей школярів. За спостереженнями педагога
І. Тихомирової, сучасні першокласники в більшості своїй вже не можуть продовжити початкові рядки відомих раніше всім віршів А. Л. Барто:  «Упустили ведмедика на підлогу» чи  «Наша Таня голосно плаче». У цього покоління на першому місці стоїть телевізор, комп’ютер. Для цього віку притаманна кризова модель дитячого читання. «Її характерні риси: дитячий читацький негативізм, відмова від добровільного читання серйозної літератури, превалювання в репертуарі читання низькопробних книг, невисока культура читання, заміна читання програмних творів дайджестами, втрата дітьми почуття мови.». З іншого боку саме «у цей час формуються навички читання та читацька самостійність учнів, виробляється позитивне ставлення школярів до читання за власною ініціативою». Тому формувати самостійного читача потрібно з першого тижня перебування дитини в школі.

Ось деякі вміння та навички, які набувають учні 1-2 класів по работі з книгою:

  1. Характеристика героїв,
  2. вміння робити узагальнений висновок про тему, характер, жанр,
  3.  виділення зовнішних ознак текту,
  4. знання змісту твору,
  5. вміння переказувати прочитане, виділяти основних персонажів, обговорювати оповідання та стисло висловлювати своє ставлення до нього, робити прості записи про прочитане; здобувати навички оперування поза текстовою інформацією (прізвище письменника, титульний аркуш, заголовок твору, передмова, зміст книги, ілюстрації, умовні графічні позначки), словесне малювання

Серед цікавих форм роботи у цьому віці можуть бути “Зустріч з казкою”, “Посвята у читачі”, “Прощання з Букварем”, “Подорож книжковою країною”, літературні вікторини.

 

У 3-4 класах самостійне читання учнів стає дійсно позакласним. А на уроках відбувається колективне обговорювання того, що діти прочитали заздалегідь.

Збільшується і розмір книг, які беруться в бібліотеці. Якщо у першому класі він не перевершував 30-36 сторінок, то у 3-4 класах у читацькому колі з'являються значні за обсягом твори. І перш за все науково-пізнавальна література.

Виділяють настуні шляхи зацікавлення молодших школярів книгами:

подорожі меморіальними місцями, пов’язаними з іменами письменників і літературою,

екскурсії до пам’ятників письменникам та літературним героям, до книгарні, із залученням дітей до активної участі у літературних заходах

зустрічі з письменниками,

презентації книг,

книжкові виставки,

ранки,

конкурси,

колективні читання книг,

перегляд спектаклів,

читацькі конференції

 У цей час за допомогою вчителів початкових класів бібліотекарі вчать користуватися учнів читацькими щоденниками. В першому класі в читацьких щоденниках до кінця року записують назви книжок та прізвища їхніх авторів; у другому класі до цього додається підзаголовок, кількість сторінок, місце та рік видання, дата прочитання; в третьому класі – відгук про книгу або стислий переказ її змісту.

Особливе місце в освоєнні читацької культури і розвитку творчих здібностей читача займають літературні ігри, творчі роботи, конкурси і драматизації, заочні зустрічі з письменниками.

Важливу роль у стимулюванні читацької активності дітей відіграють різноманітні конкурси: на кращого читача, на кращий читацький щоденник, на кращий відгук про прочитану книгу, на кращу ілюстрацію до твору, на кращого декламатора. Підведення підсумків та нагородження переможців грамотами і подарунками (книгами) обов’язкові. Про підсумки конкурсу варто проінформувати батьків на батьківських зборах. Це все сприятиме створенню ситуації успіху юного читача.

Під час відбору текстів для роботи із школярами молодшого віку варто дотримуватися наступних принципів: «орієнтація на читацькі інтереси дитини; різноманітність тематики і жанрів літературних текстів; різноманітність кола авторів; тексти, що вивчаються на заняттях з позакласного читання, не дублюють, а розширюють і доповнюють літературний матеріал уроків класного читання».

Серед індивідуальних напрямів роботи з учнями початкової ланки превалюють наступні:

• вивчення читацьких інтересів;

• аналіз читання;

• робота з формулярами читача, захист читацьких формулярів;

• індивідуальне керівництво читанням;

• індивідуальні плани читання. Індивідуальні рекомендаційні списки читання;

• індивідуальні бесіди;

• бібліотечно-бібліографічні консультації;

• індивідуальна робота з обдарованими дітьми;

• робота з відгуками читачів;

• індивідуальна робота з учнями, потребуючими педагогічної уваги, невстигаючими, слабо читаючими;

• індивідуальна робота з керуючою ланкою та вчителями;

• індивідуальна робота з батьками.