Читання в підлітковому віці

Особливу увагу бібліотекарю варто привернути підліткам. Адже недарма кажуть: «Яка нинішня молодь, таке й суспільство в майбутньому». Сьогодні гостро стоять питання: що нас чекає, що несе з собою нове покоління? Адже майбутнє залежить від неординарно мислячих, творчих особистостей, від тієї інтелектуальної духовної еліти, яку потрібно сформувати.

Молода людина має можливість задовольнити пізнавальні, професійні, дозвіллеві інтереси та запити за допомогою різноманітних джерел і численних відео – та аудіовізуальних каналів одержання інформації. Але ні кінофільми, ні теле – чи радіопередачі, ні дискотека не замінять спілкування з книгою. Ще в літописі ХІ ст. записано: «Ум без книг, аки птиця опешена. Якоже она взлетети не может, також и ум недомыслится…»

Зараз читання стало іншим. У коло читацьких інтересів підлітків увійшла така література і такі сфери життя, які раніше менше привертали увагу.

Що ж цікаво  сучасному підлітку?  Зберігається розподіл на літературу для хлопчиків та дівчат. Журнали «Юна леді», «Однокласник», «12+». Підліткам хочеться бути дорослими. Їх увагу привертають глянцеві обкладинки журналів. Хлопців цікавлять фентезі, детектив. Хоча фентезі люблять і дівчата. У цей період навіть пробують писати полуказки — полуфентезі. Доречи це вже гарний матеріал для дослідження майбутнім психологам. Для цього віку фентезі це і детектив (вбивство, розслідування), і фантастика (машина часу), і історичний твір (подорож у часі). Війни, любов, дружба. І все це закінчується добре. Як у казці. 

Вони вже не прагнуть охопити тему цілком, розглянути її. під різними кутами зору. «Дитина не перестає читати, просто її читання стає іншим – більш прагматичним і поверховими».

Щоб з'ясувати, яким повинен бути сучасний читач-піліток, слід розібратися в його уподобаннях. Цікаве дослідження було проведено Миколаївської ОДБ ім. В. Лягіна протягом 2002-2006 років, І з’ясувалося, що ми навмисно, або ненавмисно, не розуміє наших дітей, а відповідно і наших читачів.

Для них бути сучасною людиною означає не бути вульгарним, відповідати за свої думки, вчинки, робити щасливими інших. Важливими є доброта, мужність, правда, світле майбутнє (давайте не будемо сміятися із заїзжінної істини).

Вони розраховують на сім'ю, себе, маму. Захоплюються різними розвагами, власним збагаченнями, політикою бізнесом, життям, грошима. Соромляться свого соціального стану бідності, своєї зовнішності, численністі бомжів та п’яниць, своєї Батьківщини.

Вони негодують, що в країні багато бідних, низька заробітна плата, немає роботи. Але це покоління вірить, що «вбити будь-яку людину заради щастя інших її не можна, адже навіть одна погана людина має право на життя — а життя людини найголовніше».

Опитані діти читають О. Дюма, Ж. Верна, О. Гріна, М. Твена. Із задоволенням слухають П. І. Чайковського, І. В. Бетховена, А. Моцарта.  Хоча є і такі хто із задоволенням слухають С Спірс, Н. Орейро. Серед улюблених казкових героїв Гаррі Поттер, тореадори з Васюківки В. Нестайка, Том Сойєр, Робінзон Крузо, Карсон, Шерлок Холмс, Мауглі, Роксолана.

 

 

 Сучасними  нелітературними героями визнали Наталію Огейро, братів Кличко, Джекі Чана, А Щварценеггера. Можна припустити, що кожен час (епоха) обирає своїх літературних кумирів. Був час, коли зачитувалися «Тимуром і його командой» А. Гайдара, «Молодою гвардією» Фадєєва, серією «Гаррі Поттер».

 І як гриби після дощу ростуть твори схожі на них, поки не з'явиться щось таке, що зможе їх замінити. На цей час подібна ситуація відбувається з «потеріаною», книгами Дарії Донцової та іншими більш або менш знайомими іменами.

Все це було і буде. На початку XIX століття зачитувалися Вольтером, Вергілієм, Гомером, Лафонтеном, Мольєром, Расіним. А серед соціальних верств населення більш низького  рівня немало було видань схожих на сучасні «ужастіки». На початку 20 років 20 століття популярними були «Братовбивство або Таїна Дюссельдорфа», «Полночний колокол або таїна Когенбургського замку». Один період користувалися інтересом байки І. А. Крилова, твори В. Ф. Одоєвського, В. Д. Григоровича, В. Г. Короленка, М. Г. Гаріна-Міхайловського,  І. С. Тургенєва, Г. Ібсена, М. Метерлінка, Уайльда. Один з читачів того часу в щоденнику писав: «Яка отрада пізнавати оточуючий тебе світ.» У цей час читанням було охоплено лише  14 %, 8 хлопчиків та 1, 2 % дівчат. З них пригодницьку літературу читало 26,1% хлопців та12% дівчат. І це ні би то слабочитаючий період, коли само по собі читання було справою майже не обраних. В 20-ті роки самими читаємими були все ті ж  Ж .Верн, Майн Рід, Ф. Купер. Найбільш важливими проблемами, які підіймали вони були справедливість, любов, дружба, можливість наукового прогресу, перспективи. Дітей 60-70 -х років крім цих проблем цікавить космос, астрономія, величезні канали інформації (радіо, телебачення). Для  колишнього Радянського Союзу це був час, коли російська радянська література займала 97%. На першому місці стояли книги про війну  ( як для дівчат, так і для хлопців), потім пригодницька література та детективи. Фантастика займала незначне місце в  90-ті роки. Те що було цікаво 20-ті роки перестало бути ціавимим. Ось як пише про роман В. Бєляєва один з підлітків 90-х років: «Про стару  фортецю: «Читаешь и ни как не кончается» .

 
 
  У цей час продовжується  розділення на твори для хлопців та дівчат. Дівчатам більш цікавили «Занесені вітром» М. Мітчелл та «Ті, що співають в терновнику”» К. Маккалоу.

 «Центром притяжіння  юних читачів стає вже не дівчинка — підліток, а а героїня — справжня жінка». А ще підліток 90-х років  відкриває для себе світ фантастики. І зовсім не важливо яка причина призвела до цього: зміна кругозору батьків, цікавість про пригоди, до НТП, чогось нового  та не передбаченого. В цей час  з'являється інший погляд  на літературного героя. Менш цікавляться математичними дисциплінами. Разом із цим особою популярністю користуються журнали «Квант», «Світ комп’ютера», глянцеві журнали для дівчат. Хлопці у цей час, по даним РГБ віддають перевагу детективам, періодиці, техніці.  Звичайно, що потреба в наукової літературі буде зберігатися завжди, адже це один з напрямків роботи шкільної бібліотеки. Велика кількість  підлітків не прочитали «Вершника без голови», «Двох капітанів» і вже не прочитають. І щось буде втрачено. Можливо будуть послаблені зв’язки між дітьми та батьками.

Для того, щоб успішно керувати читанням, необхідно спочатку виявити читацькі інтереси дитини. В першу чергу для цього використовується одна з головних форм в індивідуальній роботі – бесіда. Спілкуючись з читачем при записуванні в бібліотеку, бібліотекар з’ясовує: як навчається, улюблені предмети, які інтереси, улюблені теми, в яких гуртах займається, про що любить читати. Данні заносяться в формуляр, який у будь-яку мить може допомогти бібліотекарю у спілкуванні з читачем. Ці записи періодично доповнюються і уточнюються, вони допомагають краще задовольнити інтереси і вимоги читачів, визначити напрямок роботи по керівництву читанням.

Під час рекомендації книги звертається увага на деякі елементи книги, враховуючи при цьому вік дитини. Якщо твір відомий, бібліотекар, посилаючись на кінофільм, може сказати, що книгу читати набагато цікавіше. Серед традиційних форм роботи: вивчення читацьких інтересів, бесіди, виконання усних довідок, бібліотечно-бібліографічні консультації, аналізи відгуків про книгу, читацьких формулярів, сигнальна інформація, індивідуальне розповсюдження інформації.

 

 

Цікавою формою вивчення читацького інтересу є відгуки про книги. Свої відгуки записують читачі 5-9 класів у спеціальний альбом, який завжди знаходиться у бібліотеці, в «куточку читача». Кожен з читачів має можливість в будь-який момент зробити свої записи. Вивчаючи відгуки, бібліотекар дізнається про думки і враження читачів про прочитані книги. Допомагаючи учню написати відгук, бібліотекар підказує над чим треба замислитись в книзі, виділити головне, не концентруючи увагу на дрібницях, примушує читача не просто читати, а думати над книгою, вчить висловлювати свої думки і роздуми про неї. Бібліотекар користується аналізом відгуків в керуванні читанням, при рекомендації книг іншим читачам.

 

 

Після вивчення читацьких інтересів бібліотекар переходить до керування читанням читачів. Для цього в бібліотеці створюється картотека «Індивідуальне керівництво читанням». До неї заносяться всі читачі, визначені в результаті анкетування, аналізу читацьких формулярів, індивідуальних бесід, вивчення банку даних про обдарованих дітей, які є членами  наукового товариства і систематизованого по окремим групам.

На особливому контролі знаходяться учні, які потребують педагогічної уваги, не встигаючі і слабочитаючі. Вони знаходяться під постійним наглядом бібліотекаря, який домагається систематичного відвідування бібліотеки, для них складені індивідуальні рекомендовані списки для читання. Аналіз читацьких формулярів цих читачів проводиться два рази в півріччя, бібліотекар докладає максимум зусиль для підвищення інтересу до читання. Діти залучаються до роботи в активі бібліотеки.

В індивідуальній роботі з читачами всіх груп використовується така форма, як виконання усних довідок. Ця форма вимагає знання фонду бібліотеки. Специфікою роботи шкільної бібліотеки є дефіцит часу, довідку необхідно виконати за короткий проміжок часу, через що виникають труднощі. З появою в бібліотеці комп’ютера та підключення до мережі Інтернет  проблема у виконанні складних довідок відпала.

Бібліотечно-бібліографічні консультації є ще однією формою індивідуальної роботи. Більшість читачів, які приходять в бібліотеку з конкретним питанням для виконання домашнього завдання або за особистим інтересом не завжди вміють користуватися довідковим фондом бібліотеки. У цьому випадку бібліотекар проводить індивідуальні консультації, під час яких вчить користуватися каталогом, картотеками, енциклопедіями, словниками, довідниками, дає адреси корисних освітніх сайтів, при цьому, роблячи примітки у формулярі читача, щоб при відвідувані читального залу наступного разу, бібліотекар міг спостерігати за цим читачем, щоб дізнатись наскільки він засвоїв отриману інформацію.

Цікавими для дітей цього віку є комплексні форми, які включають в себе декілька заходів (виставка, інтерв’ю, диспут, вікторина чи конкурс, прес-конференція чи бесіда за круглим столом, об’єднаних між собою однією метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників:

 

• прес — діалог, під час якого учні виконують роль журналістів, обирають одну або декілька статей, зміст яких цікавить всіх;

• аукціон знань (тобто хто більше знає й може доповнити важливими і цікавими відомостями);

• аукціон ідей (вдосконалення, доповнення)

 

 

• інтелектуальні заходи — ігри, які дублюють популярні телевізійні «КВК», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Поле чудес», «Перший мільйон».

Для них буде цікавим, наприклад, розіграти мімічну сценку (або серію сценок) на запропоновану тему, скласти вірш, використовуючи подані слова, що римуються (буриме), а потім його інсценувати, скласти розповідь, використовуючи даний зачин, наприклад:

«Коли я був маленький...», «Учора я одержав з фізики першу...» тощо.

Озвучити цю розповідь, застосовуючи прийом естафетного (почергового) читання, або інсценувати її, «Оживити» зображення відомих картин: «Програли», «Знову двійка» Ф. Решетникова, «Мисливці на привалі» В. Перова, придумати пантоміму до рядків із популярних пісень. Команда-супротивник має відгадати пісню, розіграти сцену з життя якого-небудь літературного героя.

 

Таким чином, з читачем-підлітком легко працювати, якщо вміло дібрати ті індивідуальні чи масові форми роботи. Це бесіди, рекомендації, масові заходи такі які нагадують популярні телевізійні шоу-програми «КВК», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Поле чудес», «Перший мільйон».